Верхнє Водяне
Верхнє Водяне — (до 1956 р. — Вишня Апша) розміщене в долині річки Апшиці, 41 км. від районного центру.
Верхнє Водяне відоме з ХІV ст. в різні часи, на різних мовах село іменувалося як Felso Apsa, Apsa de Sus, Hornа Арsа , Вишня Апша. Найбільш вживана та загальновідома назва — Вишня Апша, а місцеві жителі — апшани. Всі вищенаведені назви включають румунське слово «апша» — водяна, що показує на велику заболоченість краю в давні часи.
Верхнє водяне завжди було багатолюдним. В 1859 році священик В.Ляхевич зафіксував будинок за №405, з чого можна зробити висновок скільки уже в той час було будинків. а середня народжуваність за 1850—1870 роки складала 60−100 малят на рік. На сьогодні в селі понад 2100 будинків, 61 вулиця та понад 6800 жителів. Знаходячись в зоні між двома українськими етногрупами гуцулами Рахівщини та долинянами (гайналями)
низовинного Притисся, межуючи напряму з румунами Середнього Водяного, Добрика та Глубокого Потоку , апшани акумулювали елементи культури цих груп. Однак домінує вплив долинян (гайналів), на основі якого сформувався специфічний апшанський діалект (говір) з явно вираженим при вимові звуком «у» (кунь, вул, вуз і т.п.).
Традиційне господарство в Верхньому Водяному — тваринництво.
Після будівництва у В.Бичкові лісохімзаводу «Кпотільда» в 1868 році та прокладання на початку XX століття вузькоколійки у напрямку В.Бичків-В. Водяне- Тьовшаг- Плаюц почалася масова експлуатація лісів. У ті часи також було побудовано підвісну лінію (шантропай) та водяну пилораму (фіриз). На річках у різні періоди діяли 2−4 водяних млини.
М. Ткач
