Рахів та Рахівський район|інформація про Ясіня-Богдан та інші села|розваги-плітки-новини

  Великий Бичків— селище міського типу, яке розміщене на правому березі Тиси, у місці де у неї впадає річка Шопурка. Населення близько 9300 чоловік. Це найстаріший населений пункт Рахівщини. Перші згадки про населений пункт, зустрічаються ще в кінці ХІV століття, хоча ряд джерел вказує на те, що заселення Бичкова почалося ще наприкінці ХІІІ ст.

Населення Бичкова здавна займається скотарством, землеробством, про що також свідчить зображення бика на старовинному гербі селища. У ХVІІІ-першій половині ХХ ст. значна частина, безземельних селян працювала на Великобичківській лісопилці, побудованій на річці Шопурка. Це була найбільша лісопилка на Закарпатті, на якій виготовляли як спеціальні дошки для будівництва барж і суден, так і бочко тару для солотвинських солепромислів. У середині ХІХ ст. на Тисі курсувало 40 барж вантажопідйомністю до 50 тис. ц. солі.

Букові ліси стали сировинною базою для лісохі­мічного заводу (Клотільда), побудованого у 1868 р. австрійським капіталістом Франком Мюллером. Це було перше в Угорщині хімічне підприємство з сухої перегонки деревини з цехами по виробни­цтву сірчаної кислоти, соди, селітри, глауберової солі. Військові приготування підвищили попит на хімічну продукцію не тільки в Австро-Угорщині, але і за її межами, особливо в Німеччині, Англії Франції і Швейцарії.

Значну роль у піднятті освітнього рівня та націо­нальної свідомості селян відіграла Бичківська гім­назія, яка діяла у 20−30 рр., за часів Чехословаччини.

Населення

Дворів в Великому Бичкові налічується близько 2880. Чисельність населення — 9420 мешканців.

Легенда про походження назви селища Бичків

  «...На тому самому місці, де зараз знаходиться село Малий Бичків, перші поселенці заснували невелике село. Через деякий час на жителів поселення напала чума, в селі майже не залишилося людей: багато повмирало, інша частина  втекла. Також у селі жив один чоловік, ім'я якого було  Бабинец. Він одного дня  запряг двох  бичків, яких до того разу, ще ніхто  до плуга не запрягав, і оборав село, тим самим якби намалював лінія, за яку не можна заходити, тому його й назвали Бичковом. Люди, які втекли із села, заснували й собі неподалік поселення, яке теж назвали Бичковом. А щоб їх розрізняти, почали називати Малий і Великий Бичків. Кажуть, відколи  Бичків оборали, чума в село більше ніколи не приходила. І тому  кожний ґазда  щороку утримував на всяк випадок пару молодих не запряганих бичків, щоб у разі  біди оборати село, як Бабинець, і тим спасти село та й своє ім'я прославити».

Культові споруди селища Великий Бичків

-Успенська греко-католицька церква збудована 1845 р. (вул. Грушевського)

-Покровська православна церква, збудована 1895р. (вул. Покровська)

-Хресто-Воздвиженська православна церква, збудована в 1935р. (вул. Крушник)

-Римо-католицька церква збудована в 1998 році (вул. Промислова)

-Іллінська православна церква київського патріархату (вул. Гоголя)

-каплиця православна св. Володимира (вул. Репегівська)

-каплиця

Установи та організації Великого Бичкова

-Вел. Бичківська філія «Сведвуд Проза» ТОВ «Сведвуд Україна» вул.Промислова

-Вел.Бичківська філія «Сведвуд Карпати» ТОВ «Сведвуд Україна» вул Фабрична

-ТОВ «Бруно ЛТД» вул.Помислова

-ДП «Великобичківське ЛМГ» вул.Промислова

-Вел.Бичківський хлібокомбінат вул.Репегівська

-відділення Укрпошта вул. Крушник

-відділення Укртелекому вул. Крушник

-відділення електромережі вул.Енергетична

-пожежна частина №30 вул.Промислова

-страхова компанія «Оранта» вул.Інтернаціональна

-Вел.Бичківське ЖКП вул.Інтернаціональна

-Вел.Бичківське СТ вул.Інтернаціональна

-залізнична станція

-автобусна станція