Село Луг
село Луг - розміщене в місці злиття річок Кісви та Тиси, на висоті 347 метрів над рівнем моря, а саме на правому березі Тиси вздовж українсько-румунського кордону, де ріка сповільнює свою течію
За ЗО км від Рахова та 178 кілометрів до Ужгорода (обласного центра). Також від села недалеко до Центру Європи (околиці с.Ділове). Перша згадка про Луг в історичних документах відноситься до 1439 р.
Межує Луг з такими селами, як Ділове, Великим Бичків, Косівська Поляна та Росішка.
В селі, мешкає близько 2000 чол. -переважно Українці, незначну частину складають румуни, угорці та росіяни.
Село поділено на окремі частини, «кутки»: Полянки, Подерей, Брищі, Свинний, Дубники, Лази, Дубищі, Глибокий, Вишна, Грабля, Пітки, Увоз, Затон, Мані- строво, Білецький.
Луг також Славиться народними умільцями, які зберігають традиції предків
Зараз в селі побудовано три церкви: греко-католицька, православна, та зал царства свідків Єгови, присутні тако серед населення євангалісти-баптисти.
За матеріалами Миколи Пукіша та Дмитра ФЕДАКИ, Календар «Просвіти» на 1995 рік
«Цікавою є історія Лужанської школи. Її фундамент було закладено у 1900 році, будували її каменярі з організації „Лісова справа“ з В.Бичкова. У 1903 році в школі вже навчались діти; вона була початковою, чотирирічною, а з 1932 року — семирічною.Школа була культурно-освітнім центром Луга. Тут діє „Просвіта“, організовано „хату- читальню“. Під керівництвом М. Мікповці ставлять п'єси: „Наталка-Полтавка“, „Сватання на Гончарівці“ тощо. При школі діє хор, 
чисельні гуртки художньої самодіяльності
З учнів 40-х р.р. багато стало вчителями: В. Бернар, Г. Боднар, М. Митрюк, М. Ришко, М. Мойсюк, М. Маляр, В. Чопанівська, В. Грапенюк, Г. Прохорчук, Ю. Піпаш, Ю. Мандзюк, В. Шмуляк.
З 1945 по 1949 рр. директором школи був Ю. Боршош-Кум'ятський, відомий закарпатський поет. Кидаючи погляд на улюблені Карпати, поет писав:
Мій рідний край -
Оці гори прегарні, високі.
Тут із краси
Ростуть муки і болі стоокі.»
