Історія рахова
Історія виникнення міста Рахова
Конкретна дата виникнення міста Рахова невідома. Вважається, що місто було засновано пастухами та військовими дезертирами десь у 15 столітті. Хоча в деяких джерелах вказується 1447 рік.
Головна причина вибору місця розташування поселення було, як і завжди в таких випадках, це річка, а також широка розлога місцевість між горами, що дозволяло більш комфортно вести господарство та отримувати більші врожаї. Але це нажаль не оберігало від частих навал Поляків та Татар.
А до того ще й в 1708 році багато людських життів забрала чума.
В 1721 році на лівому березі Тиси була побудована греко-католицька церква та школа.
З часом чисельність поселення почало повільно зростати. В основному місцеві люди жили з землеробства, полювання, риболовлі. Основним видом діяльності було лісове господарство.
1894−95 Добудована залізнична дорога Вел.Бичків-Ясіня -Ворохта, яка проходила по давньому торговому шляху через Яблунецький перевал до Галича, це допомогло отримати Рахову сполучення з іншими частинами Австро-Угорської імперії.
Перша світова війна
За першої світової війни, а особливо восени 1914 та між 1916−1917, коли в східних Карпатах відбувалися наступальні операції Російських військ, активне життя в Рахові зупинилося, а вся господарська діяльність була пов’язана з забезпеченням військових потреб.
Постійні негаразди, спричинені війнами поступово зароджують в серцях рахівчан революційні настрої. Як наслідок відразу по розпаду Габзбурської монархії (осінь 1918р.)Місцеве населення бере активну участь у створенні Гуцульської республіки, яка нажаль довго не проіснувала. Вже через деякий час території Рахівщини окуповують румунські війська. Але вже в 1920р. Рахівщина
стає частиною Чехословаччини.
В Рахові розташовується Керівництво державних лісів та статків (?editelstvi statnich les? a statk?) лісовий покрив тоді складав 107 000 га.
Керівником назначається R. Jordan, якому підпорядковувалися лісові угіддя: Богдана, Устірік, Лазещини, Свидовця, Кобилецької Поляни, Великого Бичкова, Чорної тиси.
В місті прцювала пилорама з власною електростанцією. Деревина поставлялася вузькоколійкою на 
склад біля міста. Також ліс доправлявся річкою (за допомогою дараб). Було побудовано дамби (гать) на той час їх налічувалося девять. Апшинецька була найбільшою в республіці (4 міліони гкл води ). Коли випускали дамбу вода місцями піднімаля на півтора метри.
1935р. Відбуваються мітинги людей працюючих в лісовому господарстві з вимогами покращити умови праці та збільшити зарплатні.
Керівниками мітингів вступають комуністи, а зокрема А.Борканюк. Вже в 1935р. на парламентських виборах комуністи отримують 40% голосів в місцевих органах влади.
Слід також сказати, що в період з 1920—1939 населення міста зросло з 6800 на 10000.
Основна частина населення складалася з місцевих гуцулів, але також за містом в напрямку до Ясіня проживало більше 1000 Німців потомки колоністів, що переселилися сюди за протекторату королеви Марії Терезії в 18 ст.
В період дововоєнний Рахів значно розбудувався. Зокрема було побудовано школу (1925) залізний міст через Тису (1930), туристичний готель Клубу чеськословатських туристів (1932) з кінотеатром, та їдальньою.
В місті діяв також театр з досить значним репертуарем, проводилося 10−12 вистав на рік.
Досить популярним був духовий оркестр, під керівництвом Ф.Солнічка з Вел.Бичкова. Місто поступово стає туристичним осередком , яке відвідує значна кількість людей.
(Губернатор Підкарптської Русі К.Грабар при відвідинах Рахова)
Вірш Чеського Поета
Rachovske stran?, jeseni malovane,
Va? obraz vabny v me srdce pad’,
Rachovske stran?, chatkami obsypane,
Kdo? vas by miti nemoh’ rad.
Rachovske stran?, i kdy? vam listi zvadne
A chystate se p?es zimu spat,
Rachovske stran?, i v tomto havu bilem,
S tim chmurnym zjevem mam vas rad.
S. Libosvarem r. 1935
1933р. На рахівщині знімається фільм компанією K.Innemana. Фільм мав назву «Дівчина з сонячних гір»
1936р. Рахів відвідав міністр внутрішніх справ Чехословаччини, який приймав участь у висвячені каплички Святого Миколая на Квасівському Менчулі. Місто також відвідував відомий чеський підприємець Bat’a (фірма є досить відомою в Чехії і зараз)
Восени 1938 в період т.з. Мюнхенської кризи в Рахові було організовано підготовчий табір для добровольців, які вирішили вступити в ряди ЧС армії.
Останні добровольці залишили Рахів восени 1939р.
Друга світова війна
16 жовтня 1944 року в Рахів вступили радянські війська. З 29 червня 1945 року все Закарпаття, в тому числі і Рахів, ввійшло в склад Радянської України, як окружний, а потім районний центр. 1957 року дістає статус міста.
За період панування радянської влади в місті, була побудована картонна фабрика, в 1960 г. ліспромгосп та лісгосп Рахова. В загальному в місті працювало більше 10 промислових підприємств.
Діє районна лікарня, дитяча гірськолижна спортивная школа, бібліотеки, дім культури, загальноосвітні школи, дитячі садки.
Значного рівня в той час досягнула художня самодіяльність.
Великою популярністю користувався ансамбль «Карпати» та оркестр гуцульских народних інструментів лісокомбінату. .
Національный склад населения відбивається на особливостях релігійного та культурного життя населення. Тут зареєстровано ряд релігійних общин, діють православні, римо-католицькі, греко-католицькі храми, «Зал царства» свидків Бога Єгови и молитовний дім евангелістів.
До послугів рахівчан також музей екології гір заповідника, дитяча музикальная школа.
Рахів — відомий культурний центер Гуцульщини. Завдячуючи географічному розташуванню, унікальній природі і гуцульскій культурі Рахів отримав славу «Гуцульского Парижу». В 1997 році затверджена символіка міста (прапор, герб, печатка), які розроблені Інститутом Історії України Національної Академії України.
